вихідний

-а́, -е́.

1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов'язаний з виходом (у 4 знач.).

••

Вихідна́ допомо́га — грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням.

Вихідна́ шку́рка мисл. — повноцінна шкурка вилинялого хутрового звіра.

2) Пов'язаний з виходом (у 3 знач.).

••

Вихідна́ роль — найнезначніша роль у театральній виставі.

3) Вільний від роботи, служби або навчання (про день). || у знач. ім. вихідни́й, -ного, ч., розм. || розм. Який користується своїм вільним від роботи або навчання днем.

4) Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Вихідне положення.

••

Вихідні́ да́ні — початкові показники, необхідні при вирішенні проблеми, розв'язанні задачі (умова задачі), проведенні досліджень тощо.

5) розм. Признач. для одягання, взування в святкові дні, в урочистих випадках або для виходу в театр, у гості і т. ін.

6) канц. Який посилається з установи (про документ, ділові папери і т. ін.). Вихідні папери. || у знач. ім. вихідни́й, -ного, ч.